достопримечательности украины, фотографии, отзывы, гостиницы, квартиры, турфирмы, туры

Славское

Навигация

Облако тегов

RSS

RSS-материал

Славське – селище в Сколівському районі, Львівської області. Розташоване в долині річок Опір та Славка, на гірському хребті Бескиди (Славські або східні Бескиди). Це справжній гірськолижний рай українських Карпат.
Славське оточене горами Високий Верх (1243м),Тростян (1232м), Клива (1072м), Менчіл (1072м), Ільза (1064м), Плітки (1037м),Писана (1036м), Маківка (1033м).

Перша згадка про ці місця, датується 1015 роком. Після вбивства Святополком Володимировичем Окаянним своїх братів Бориса та Гліба, ще один їх брат – Святослав, князь древлянський, був не на жарт наляканий. Він мав намір перечекати лиху годину за Карпатськими горами, в угрів. Проте люди Святополка нагнали Святослава недалеко від нинішнього Славське й вбили його у верхів`ях річки Опір. Відбулося це вбивство, як вважають історики саме в 1015 році.
Можливо річка Опір (Опора) дістала свою нинішню назву трохи пізніше. Деякі історики вважають, що названа вона так після монголо-татарської навали 1240-1241 років. Тут чинився досить сильний опір монголо-татарам.
Землі ці входили до складу Галицько-Волинського князівства, а після його занепаду до складу Великого князівства Литовського. Згодом ця місцевість переходить до Польщі. Селище належало Потоцьким, потім Євгену Кінському. А вже він продав ці землі австро-угорському барону Гределю. Його палаци й досі збереглися в містечках Сколе та Майдан. В самому Славському панських маєтків не було, це був аграрно-тваринницький придаток сколівських та тухлінських володінь Гределів.
В 1878 році, з ініціативи австро-угорського цісаря, будується залізниця від Стрия до Мукачево. Вона проходила через Славсько й довгий час називалась "цісарською" залізницею.
В кінці ХІХ – на початку ХХ століття цей край набуває все більшої туристичної та лижної популярності. В 1901 році в цих краях, за словами місцевого краєзнавця Юрія Микольського “був висаджений перший лижний десант”. Й с тих пір, завдяки прокладеній залізниці через Славське, це селище набуває все більшої популярності серед любителів гірськолижного відпочинку. Ще в 20-30 х роках ХХ ст. в Славському були збудовані витяги та трампліни на горі Погар. На цій горі та на горі Ільза проводилися змагання з лижних видів спорту.

В селищі Славське є церква Успіня Пресвятої Богородиці.
Возведена вона ще у 1901 році. Цікава історія її побудови. Поряд з тим місцем де стоїть зараз церква, на горі, був старий цвинтар. Одного разу, під час урагану, з дерев`яної церкви, що стояла на цвинтарі, вітром зірвало хрест і віднесло на досить велику відстань. Хрест прилаштували знов на баню церкви, але через деякий час, його знов і знов зриває вітер й кидає на теж саме місце.

Жителі Славського на місці де падав хрест вирішили побудували нову церкву.

Зараз коло церкви, що добре збереглася й понині, є дерев`яна дзвінниця, що була побудована з дерева старої церкви. Кажуть тому дереву більше 300 років. Також закінчується будівництво нової кам`яної трьохбрамної дзвіниці.

Церква належить греко-католицькій громаді.

Під час Першої світової війни в 1915 році, в околицях с.Славське, проходили кровопролитні бої між російським військами й українськими січовими стрільцями австро-угорської армії. На горі Маківка залишились окопи в яких й досі знаходять залишки зброї й амуніції вояків часів Першої світової. Зараз на цій горі збудований меморіальний комплекс.

По закінченні війни й до 1939 року Славське перебуває в складі Польщі.
З самого початку виникнення УПА й до початку 1950-х років в околицях Славське активно діяли загони Української Повстанської Армії. Про події тих часів, дуже багато цікавого може повідати місцевий дослідник історії Юрій Микольський – дуже цікава й неординарна особистість.
Пан Юрій – кандидат технічних наук, спеціаліст по канатно-транспортних підіймальних механізмах. При його безпосередній участі будувались майже всі гірськолижні підйомники в Славському й деяких інших курортах країни. Але справжньому своєму захопленню Юрій Микольський зміг присвятити достатньо часу, лише коли вийшов на заслужений відпочинок. Він власними силами й коштами влаштував аматорський музей історії селища Славське і його околиць.

В старій дерев`яній хаті він створив декілька тематичних експозицій:
-старовинних предметів побуту й ремесел регіону;
-військових подій в краї під час Першої світової війни;
-колекція військових українських відзнак;
-книгозбірку, присвячену рідному краю і Українській Повстанській Армії.

Тема УПА та ОУН і їх діяльності в 1940 - 1954 роках на львівщині, особливо цікавить Юрія Микольського. В його музеї є багато, речей, карт, документів та фотографій, що розповідають про УПА, ОУН та їх керівників. Є навіть три радіостанції – “совітська”, німецька та американська.
Але найцікавіший експонат музею (якщо це можна назвати експонатом), знаходиться за декілька десятків метрів від власне будинку музею. Якщо ви не знаєте про нього, то й не знайдете без підказки пана Юрія.

Якщо натиснути на полінницю дров в певному місці, то перед Вами відкриються двері в справжню краївку-бункер УПА часів Другої світової війни.

Пан Юрій має данні про місцезнаходження в Карпатських горах, близько ста таких сховищ. Інтер’єр однієї з штабних краївок, він і відтворив у себе в дворі. Ззовні вона ретельно замаскована, а всередині обладнана лазом, піччю, криницею, робочим столом, справжньою трофейною радіостанцією, картами 1940-х років.
Згодом експозиція буде доповнена фігурами генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, полковника Василя Кука та радистки. Про виготовлення цих фігур в натуральну величину у Юрія Микольського вже є домовленість.
Потрібно відзначити, що за відвідання свого музею пан Юрій не бере ні копійки. Коли ми завітали до музею, проходила якраз екскурсія для дітлахів з дитячо-патріотичної організації “пластунів”. Хоча це була вже четверта екскурсія за той день Юрій Микольський люб`язно погодився провести екскурсію і для нас.

Адреса музею – вул. Січових стрільців – 2. Це поряд з табором “Політехнік”.

У славському проживали і творили визначні діячі культури і мистецтв. Серед них Микола та Кирило Устияновичі, Володимир Шашкевич, Василь Шурат, Іван Труш, Олена Кульчицька. Осип Курилос та багато інших.
Часто бував Іван Франко. Його літературний герой Захар Беркут, теж був тісно пов`язаний з цією місцевістю.

Але повернемося знову до гірськолижного Славське. Починаючи з 1970-х років на схилах Славських гір було збудовано більше десяти витягів для гірськолижників, організовано кілька дитячих спортивних шкіл з гірських лиж. До кінця вісімдесятих років ХХ ст. Славське перетворилося в основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу. Тут проводилися щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Зараз в Славському і околицях працюють крісельна канатна дорога ( довжина 2750 метрів) та 16 бугельних підйомників. Крісельна дорога була побудована в 1978 році.
На схилі “Політехнік”, що на г.Кремінь, працюють два бугельні витяги на 800м і 1300м. Схил, можна сказати, ідеальний для навчання азам гірськолижного спорту.

Саме на “Політесі” навчилися стояти на лижах мої сини 6-ти та 7-ми років.

На другій горі Менчіл, побудований новий витяг “Варшава”, від назви висілка на 37 хат.
На горі Погар, пристосовані для катання західні схили, довжиною 700-800м., середньої та вище середньої складності. До ваших послуг дві бугельні канатні дороги – “Динамівська” довжиною 800 м та “Нова” на 900 метрів. “Новий” витяг має нічне освітлення.
Крім того в Славське є ще витяги “Крокус”, “Славський” та “концерну Львів”

Але самі кращі схили й траси звичайно на горі Тростян.

На схилах Тростана є крім крісельної дороги ще й 8 бугельних витягів- два центральних, північний, чотири західних та дитячий бебі-ліфт коло центральних витягів. Офіційно декларується 11 трас, але реально можна прокласти маршрут самому, будь-якої складності. Справедливості ради потрібно зазначити, що “чайникам” дуже рекомендується вирушати на Тростян, тільки після здобуття елементарних навиків катання на лижах. В іншому випадку, є шанс спускатися з вершини виключно на власній дупі, а це близько кілометра при перепаді висот у 700-900 метрів.

Побувавши в Славському в січні 2003 року й в лютому 2004 року, я помітив, що хоч і повільно, але зміни в сервісі, особливо готельному сервісі, все ж відбуваються. З`являється все більше приватних готелів високого рівня, немає проблеми де смачно перекусити й добре попаритись. В Славському є навіть нічний клуб.

Окремо хочеться сказати про транспорт в Славському. Самий популярний автомобіль в селищі, це звичайно УАЗ. Машина-всюдихід! Їх тут більше 150 одиниць. За 5-10 гривень місцеві “шумахери” доставлять Вас, куди забажаєте. Хто спускався на УАЗі з під центрального бугеля на Тростяні, отримував дозу адреналіну, не меншу, ніж при спуску на лижах з самого крутого схилу.
Крім УАЗів перевезенням туристів займаються ще власники військових вантажівок ГАЗ-66, це так би мовити, місцевий автобус. Лижники сідають вздовж бортів, лижі кладуться в кузов, на колеса надіваються ланцюги й вперед на гору... . “Американські гірки” просто й близько не стоять.
Ще слід сказати, що в “ Славську автомобільну профспілку”, входять крім водіїв, ще й регулювальники руху на вузьких гірських дорогах та дорожна служба, яка слідкує щоб автомобільна колія була не глибше УАЗівського кліренса, а струмочки води не створювали калюжі вище порогів машин.
Для заспокоєння нервів, після поїздки на таких “таксі” пропонуються прогулянки на бричках чи санях, запряженими конячками з дзвінчаками.

На славських схилах, можна зустрітися навіть з ведмедями. А за 5-8 гривень ще й сфотографуватися з ними.

Популярності Славському надає, ще й зручне залізничне сполучення зі Львовом, Ужгородом, Києвом. Можна приїхати вранці, досхочу накататись на лижах, а ввечері поїхати додому. Такий формат відпочинку дуже популярний у студентів, благо студентські пільги на проїзд ще діють. Якщо ж, Ви захочете відпочити по-довше теж не пожалкуєте.

Цікаві сайти з інформацією про Славське:
http://www.trostian.com/
http://www.ski.lviv.ua/
http://slavsko.com/

А тут є класні фотки Славського влітку:
http://sk.vlasenko.net/slavsko/

информация: http://mskifa.narod.ru/stselo.html

Метки
Комментарии

сказочное место. Тростян - символ отечественного лыжного спорта.

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
Что я могу вводить?
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
  • Youtube and google video links are automatically converted into embedded videos.
КАПЧА
защита от спама, ничего личного :)
2 + 2 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. То есть для 1+3, введите 4.
Array
о сайте | обмен ссылками | реклама
© Украина - отзывы туристов: 2007-2008